Івано-Франківська область

Административное устройство области
Общие сведения

Административный центр Ивано-Франковской области — город Ивано-Франковск.
Число административных единиц, советов и населённых пунктов области:

    районов — 14;
    районов в городах — 0;
    населённых пунктов — 804, в том числе:
        сельских — 765;
        городских — 39, в том числе:
            посёлков городского типа — 24;
            городов — 15, в том числе:
                городов областного значения — 5;
                городов районного значения — 10;
    сельских советов — 477.

Районы

    Богородчанский район
    Верховинский район
    Галичский район
    Городенковский район
    Долинский район
    Калушский район
    Коломыйский район
    Косовский район
    Надворнянский район
    Рогатинский район
    Рожнятовский район
    Снятынский район
    Тысменицкий район
    Тлумачский район

Города областного значения:

    Ивано-Франковск
    Болехов
    Калуш
    Коломыя
    Яремче

По письменным источникам самыми старыми городами в области являются Галич (Крылос) (988 год), Рогатин (1200 год), Тлумач (1213 год), Тысменица (1144 год), Снятын (1158 год), Коломыя (1241 год).

Умовні кордони, рельєф, корисні копалини

Івано-Франківська область розташована на заході України, у передгірній і гірській частинах Українських Карпат. На півдні виходить до державного кордону з Румунією. Решта її меж пролягли між сусідніми областями: Львівською, Тернопільською, Чернівецькою і Закарпатською. На півдні Івано-Франківщини простяглися хребти Карпатських гір. Вони охоплюють не тільки частину України, але й сусідніх держав. Отже, Карпати є горами або гірською країною. В одних місцях уступом, а подекуди плавно, гори Карпати на Івано-Франківщині переходять у горбисту рівнину Передкарпаття.

Вона поступово знижується у напрямку до долин річок Дністер та Прут. По Дністру, Бистриці та Вороні, а далі по Пруту проводять межу між Передкарпаттям та Подільською височиною. На північ від Пруту вона слабохвиляста. Північніше Дністра простягаються високі горби, порізані ярами, глибокими долинами річок та потоків. Найпоширенішими породами на рівнинах Івано-Франківської області є пісок, глина, гіпс, вапняк, пісковик. Хребти Карпат складені в основному пісковиками та глинистими сланцями.

На крутих обривистих берегах річок, у кар’єрах можна спостерігати які породи залягають на різній глибині. Гірськими породами є також нафта, природний газ, вугілля, які мають здатність горіти, кухонна сіль тощо.

Клімат. Ріки. Ґрунти

Погода не завжди залежить від нагрівання повітря, випаровувуння, хмарності, саме у нашому краї. Часто вітри приносять тепле і вологе повітря взимку, чи прохолодне під час спекотного літа з місцевостей, що розташовані за сотні й тисячі кілометрів від нас. Особливості погоди в нашій області значною мірою пов’язані й з тим, де розміщена Івано-Франківщина. Помірно континентальний клімат. У рівнинній і середній частинах області зима м’яка, літо тепле. Середні температури січня -4, -6, липня +18, +19градусів.

У горах клімат холодніший. Опадів випадає: у Передкарпатті – 600-800 мм на рік, у горах – 1400 мм. Улітку часто випадають великі дощі, що спричиняють катастрофічні повені. Густа сітка великих і малих річок помережила простори Івано-Франківщини. Особливо багато їх стікає з гірських схилів Карпат, де значно більше випадає дощу і снігу, ніж на рівнині. Найбільша річка нашої області – Дністер, тече в її північній частині. У межах Івано-Франківської області беруть свій початок річки Прут та Черемош. Протікає 132 річки завдовжки понад 10 км, що належать до басейнів Дністра і Пруту.

На простораз Передкарпаття найпоширенішими є дерново-підзолисті ґрунти. Як правило, вони перенасичені вологою, особливо у днищах балок та річкових долин. У Карпатах ґрунти змінюються з висотою. На схилах різної крутизни, до висоти 1550 м над рівнем моря, найбільш характерні бурі гірсько-лісові ґрунти (буроземи). На висотах понад 1500 м в умовах трав’янистої і чагарникової рослинності утворилися гірсько-лучні ґрунти. Вони містять більше перегною, ніж буроземи.

Рослинний і тваринний світ своєї області

Мандруючи з півночі на південь нашою областю ми помітимо досить велику різноманітність рослинного світу в різних її куточках. Рівнинні простори області з досить родючими ґрунтами колосяться літом пшеничними нивами, зеленіють посівами цукрового буряка та льону, квітнуть садами. У долинах балок, на високих горбах часто зеленіють листяні ліси з дуба, граба, бука, ялини. А вже гори – це суцільне царство струнких смерічок і ялин, що лише у долинах річок. Крім дуба, граба та бука, на ділянках із збереженою лісовою рослинністю на Поділлі ростуть такі породи дерев, як липа, береза, ясен, явір.

Основними породами лісів Передкарпаття є смерека, ялина, сосна. З кущів тут можна зустріти на узліссі ліщину, калину, глід, терен, шипшину, брусницю тощо. Серед дикорослих трав найпоширеніші тонконіг, осока, фіалка лісова та ін. Для підліску характерними є ліщина, вовче лико, бузина чорна і червона, а у трав’яному покриві – квасениця, маренка запашна, зеленчук, папороті.

Поширення тваринного світу визначається передусім характером рослинності. На Івано-Франківщині він досить різноманітний і представлений багатьма видами травоїдних і хижих диких звірів, риб, жаб, ящірок, зміїв, птахів. У межах Подільської височини переважають дрібні і середні звірі: заєць-русак, полівка звичайна, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля.

Живуть тут також ящірки, вужі. Серед птахів зустрічаються зяблик, шпак, іволга, синиці, польовий горобець, галка, сойка та ін. У річках та інших водоймах є жаби, тритони, щуки, коропи, окуні тощо. Подібним є видовий склад тварин і на Передкарпатті. У Карпатах поширені ведмідь, олень, рись, кіт лісовий, білка карпатська, борсук, шишкар ялиновий, лелека чорний. У водоймах є форель струмкова і райдужна, тритон карпатський.

Населення. Господарське використання природи

Івано-Франківщина належить в Україні до групи областей із найменшою кількістю міського населення. Зараз у її межах розміщено 15 міст, у яких проживає близько 500 тисяч осіб. Із них тільки Івано-Франківськ належить до великих міст, Калуш і Коломия – до середніх, а решта дванадцять – малі міста. Нашим обласним центром є місто Івано-Франківськ (раніше Станіслав). Населення сучасного Івано-Франківська швидко зростало.

У 1959 році тут проживало 67 тисяч мешканців, а у 2000-237 тисяч. Зростала чисельність мешканців обласного центру в основному за рахунок людей, які приїжджали сюди із сільської місцевості. Тут вони влаштовувалися на роботу на заводах, отримували житло. За чисельністю населення серед областей України Івано-Франківщина займає п’ятнадцяте місце. Станом на 1 січня 2000 року в області проживало 1457 тисяч осіб, що становить 1/35 частину від населення всієї України.